Традиції святкування Водохреща

Водохреща (19 січня) - це останнє різдвяно-новорічне свято. 

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою почи­нається трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі,криниці.

За давньою тра­дицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льо­ду вирубували великийхрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного ко­льору. Було прийнято також при­крашати хрест барвінком і гілками сосни.

Священик, виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в ополонку срібний хрест. Після цього селяни випускали в повітря кілька пар голубів. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі й умивалися, «аби щоки були рум'яні».

В Україні на Водохреща вже не колядували, натомість священик обходив селян, окроплював водою хати, малював хрести на дверях.